Земля обертається за інерцією. Якби Земля мала форму кулі, однорідної, чи такої, що складається зі сферичних шарів однакової густини, і була б абсолютно твердим тілом, то напрямок осі і період її обертання не мінялися б. Оскільки Земля сплюснена з полюсів, і її вісь обертання не перпендикулярна до площини руху Землі навколо Сонця, то з боку Сонця і Місяця на Землю діє пара сил, що ведуть до прецесії і нутації Земної осі. У результаті прецесії земна вісь, залишаючись увесь час нахиленою до площини руху Землі під кутом близько 66 градусів 34 мінути, повільно описує навколо осі екліптики конус з періодом близько 26000 років. У результаті нутації вісь обертання Землі робить різні дрібні коливання біля свого середнього положення. Найголовніше нутаційне коливання має період 18,6 року. Тому на Землю діють і інші планети, змінюючи положення в просторі площини земної орбіти, що зміщує точку весняного рівнодення до сходу на 0,114 секунди в рік. Прецесію і нутацію можна спостерігати на прикладі обертання звичайної дзигичи шестерні від годинника.